Плазма
(Plasm)
инструкция по применению

Препарат применяют с учетом совместимости по группам крови АВО и резус принадлежности. В качестве растворителя используют воду для иньекций, раствор натрия хлорида изотонический 0,9 % или раствор глюкозы 5 % в количестве, указанном на этикетке с плазмой.

Перед растворением тщательно проверяют состояние укупорки, целостность бутылок с плазмой и растворителем, этикетки. Снимают покрытие с горла бутылки, колпачок обрабатывают 96 % этиловым спиртом, стерильным пинцетом отгибают его створки. Резиновую пробку смазывают раствором йода и прокалывают двумя короткими стерильными иглами. Одну иглу присоединяют к фильтру, другая соединяет бутылку с плазмой растворителем. Порошок плазмы можно разводить до разных концентраций, приготовляя по показаниям гипертонический, изотонический или гипотонические растворы.

Раствор плазмы не должен содержать хлопьев, сгустков, нерастворимых взвесей после фильтрации через стандартную систему для переливания крови. Раствор используют для переливания сразу после растворения. Перед переливанием плазмы проводят биологическую пробу на индивидуальную совместимость. С этой целью больному вводят 15-20 капель препарата, затем 10 мл и 20 мл с перерывом между каждым введением 3 минуты. При отсутствии реакции у больного вводят всю дозу.

При шоке в зависимости от показателей гемодинамики вводят от 500 до 2000 мл внутривенно (струйно или капельно), как дезинтоксикационное средство — внутривенно (струйно или капельно) по 250-500 мл ; при белковой недостаточности — внутривенно (капельно), повторно по 250-500 мл (ежедневно или через день) до достижения терапевтического эффекта; при дистрофии — внутривенно (капельно), повторно по 250 мл до достижения терапевтического эффекта. При отечной форме дистрофии рекомендуется переливание концентрированных в 2-3 раза растворов порошка плазмы.

Указанные растворы могут быть использованы при травмах черепа, протекающих с церебральной гипертензией, а также при травмах другой локализации, где противопоказано большое введение жидкости.

Для получения стимулирующего эффекта рекомендуется вливать по 100-250 мл плазмы (при необходимости повторно).

ПЛАЗМОЛ Инструкция по применению

  • Фармакокинетика
  • Показания к применению
  • Способ применения
  • Противопоказания
  • Беременность
  • Взаимодействие с другими лекарственными средствами
  • Передозировка
  • Условия хранения
  • Форма выпуска
  • Состав
  • Дополнительно

Препарат Плазмол — средство, влияющее на пищеварительную систему и метаболические процессы.
Плазмол относится к биогенным стимуляторам, имеет неспецифическое десенсибилизирующее, обезболивающее действие и противовоспалительный эффект.

Фармакокинетика

.
Не изучалась.

Показания к применению

Препарат Плазмол применяется в составе комплексного лечения невралгии, радикулитов, невритов, течение которых сопровождается болевым синдромом; бронхиальной астмы, артритов, полиартритов, хронических воспалительных процессов.

Способ применения

Плазмол вводят подкожно взрослым по 1 мл ежедневно или через день. Курс лечения — 10 инъекций.
Побочные действия:
Реакции гиперчувствительности (в том числе сыпь, зуд, крапивница, повышение температуры тела).
Общие расстройства: головокружение, головная боль, общая слабость.
Со стороны кожи: изменения в месте введения.

Противопоказания

Противопоказаниями к применению препарата Плазмол являются:
— Повышенная чувствительность к компонентам препарата.
— Декомпенсированная сердечная деятельность, нефрит, эндомиокардит, туберкулез, аутоиммунные процессы.

Беременность

Данных о безопасности применения препарата Плазмол во время беременности и кормления грудью нет.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Взаимодействия препарата Плазмол с другими лекарственными средствами не изучались.

Передозировка

Случаи передозировки препаратом Плазмол не отмечены.

Условия хранения

Хранить в сухом месте при температуре от 2 до 8 °С.

Форма выпуска

Плазмол — раствор для инъекций.
Упаковка: по 1 мл препарата в ампуле. По 10 ампул в пачке.

Состав

1 мл препарата Плазмол содержит: экстракт крови донорской или экстракт крови донорской, плазмы нативной и эритроцитарной массы, или экстракт плазмы нативной и эритроцитарной массы.
Вспомогательные вещества: натрия хлорид, вода для инъекций (входят в состав экстракта).

Дополнительно

Данных относительно безопасности применения детям нет.
При лечении препаратом Плазмол не следует назначать физиотерапевтические процедуры, такие как кварц, соллюкс, диатермия.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами не исследовалась.

Основные параметры

Название: ПЛАЗМОЛ
Код АТХ: A16AX — Различные прочие препараты для лечения заболеваний ЖКТ и обмена вешеств

Протипоказання

  • Гіперхлоремія,
  • гіпернатріємія,
  • гіперкаліємія,
  • ниркова недостатність,
  • блокада серця,
  • метаболічний або респіраторний алкалоз,
  • гіпокальціємія або гіпохлоргідрія,
  • супутнє застосування калійзберігаючих діуретиків (амілорид, калію канреонат, спіронолактон, тріамтерен) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»),
  • підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, що входять до його складу.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Фармакодинамика

Препарат с биостимулирующим действием, усиливает обмен веществ в клетках и благодаря ускорению процесса переноса и накопления глюкозы, кислорода, ускоряет их внутриклеточную утилизацию. В результате этого возрастает метаболиза АТФ, что ведет к увеличению энергетического потенциала клетки.

При гипоксии и других состояниях, ограничивающих функции энергетического метаболизма (недостаток кислорода), а также, при процессах, требующих повышенного снабжения энергией (процессы регенерации тканей заживления, восстановления функций), препарат усиливает процессы анаболизма (усвоения организмом веществ) и метаболизма.

Нет данных.

Производитель

1.ООО «БИОФАРМА ПЛАЗМА», Украина;

2.ООО «ФЗ «БИОФАРМА», Украина.

Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.

1.Юридический адрес: Украина, 09100, Киевская обл., г. Белая Церковь, ул. Киевская, 37.

Адрес места осуществления деятельности:

Украина, 03680, г. Киев, ул. Н. Амосова, 9;

Украина, 09100, Киевская обл., г. Белая Церковь, ул. Киевская, 37.

2. Украина, 09100, Киевская обл., г. Белая Церковь, ул. Киевская, 37.

Описание и инструкция препарата Плазмол

Плазмол – это иммунный препарат. Его производят из компонентов донорской крови. Основные свойства этого лекарства – снятие аллергии и обезболивание. Таким образом, Плазмол может применяться при патологиях, сопровождающихся болевым синдромом, например, невритах. Кроме того, лечение данным препаратом может назначаться для профилактики и торможения аллергических реакций. В российской Федерации срок регистрации и, следовательно, легального распространения данного лекарства – истек.

Применяется Плазмол при:

  • Бронхиальной астме;
  • Заболеваниях периферических нервов;

Форма выпуска Плазмола – раствор, который вводят инъекционно. Уколы делают подкожно – раз в день или раз в два дня. Инструкция препарата Плазмол определяет длительность терапии от десяти до двадцати дней (то есть, десять инъекций).

Противопоказан Плазмол при:

  • Аутоиммунных заболеваниях;
  • Воспалениях почек, сердца;
  • Хронической и неконтролируемой сердечной недостаточности;
  • Туберкулезе;

Побочные эффекты Плазмола

Пациенты, принимающие уколы Плазмола могут столкнуться с аллергическими реакциями. О передозировках не сообщается.

Передозировка.

Чрезмерное или быстрое введение Плазмаліту может привести к гипергидратации и перегрузки натрием с риском отеков, особенно при нарушении почечной экскреции натрия. В таком случае может возникнуть необходимость в проведении гемодиализа.

Избыточное введение калия может привести к гиперкалиемии, особенно у пациентов с почечной недостаточностью. Симптомы включают парестезии конечностей, мышечную слабость, паралич, сердечные аритмии, блокады сердца, остановка сердца, спутанность сознания. Лечение гиперкалиемии включает введение кальция, инсулина (с глюкозой), бикарбоната натрия или гемодиализ.

Избыточное введение магния может привести к гипермагниемии, признаками которой являются потеря глубоких сухожильных рефлексов и угнетение дыхания, которые возникают вследствие нервно-мышечной блокады. Другие симптомы гипермагниемии могут включать тошноту, рвоту, покраснение кожи, жажду, гипотонию вследствие периферической вазодилатации, сонливость, спутанность сознания, мышечную слабость, брадикардию, кому и остановку сердца. Есть сведения об успешном лечении супралетальної гипермагниемии с помощью искусственной вентиляции легких, внутривенного введения хлорида кальция и форсированного диуреза с применением инфузии маннитола.

Чрезмерное введение хлоридов может привести к снижению уровня бикарбонатов и развитию ацидоза.

Чрезмерное введение таких веществ, как натрия ацетат и натрия глюконат, которые метаболизируются с образованием анионов гидрокарбоната, может привести к гипокалиемии и метаболического алкалоза, особенно у пациентов с нарушенной функцией почек. Симптомы могут включать изменения настроения, усталость, одышку, мышечную слабость и нарушения сердечного ритма. Гипертонус мышц, подергивания и судороги могут возникать преимущественно у пациентов с гипокальциемией. Лечение метаболического алкалоза, связанного с чрезмерной концентрацией бикарбоната, в основном состоит из адекватной коррекции водно-электролитного баланса.

Когда передозировка связано с препаратами, которые добавляются в инфузионный раствор, признаки и симптомы будут зависеть от свойств данного дополнительного препарата. В случае непреднамеренной чрезмерной инфузии лечение следует прекратить и обследовать пациента на предмет соответствующих признаков и симптомов, связанных с введение лекарственного средства. В случае необходимости следует обеспечить надлежащие симптоматические и поддерживающие мероприятия.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодія, пов’язана з наявністю натрію

  • кортикостероїди, карбеноксолон, з якими пов’язана затримка натрію та води, можуть спричинити набряк або гіпертонію.

Взаємодія, пов’язана з наявністю калію

Наведені нижче комбінації можуть спричинити збільшення концентрації калію в крові та призвести до потенційно летальної гіперкаліємії, особливо у разі ниркової недостатності, що посилює гіперкаліємічний ефект.

Протипоказані комбінації:

  • калійзберігаючі діуретики (амілорид, калію канкреонат, спіронолактон, тріамтерен, що використовуються як окремо, так і в комбінації) (див. розділ «Протипоказання»).

Комбінації, які не рекомендуються:

  • інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітори АПФ) та, можливо, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, оскільки є імовірність потенційно летальної гіперкаліємії (див. розділ «Особливості застосування»);
  • такролімус, циклоспорин (див. розділ «Особливості застосування»).

При сумісному застосуванні Плазмаліту з вищевказаними препаратами у пацієнтів існує ризик розвитку важкої потенційно летальної гіперкаліємії, особливо при наявності важкої ниркової недостатності.

Взаємодія, пов’язана з наявністю магнію

  • нервово-м’язові блокатори, такі як тубокурарин, суксаметоній та векуроній, ефекти яких посилюються через наявність магнію;
  • ацетилхолін, вивільнення та ефект якого послаблюється солями магнію, що може сприяти підтриманню нервово-м’язової блокади;
  • аміноглікозидні антибіотики та ніфедіпін, які володіють адитивним ефектом при застосуванні з парентеральним магнієм, а тому посилюють нервово-мязову блокаду.

Взаємодія, пов’язана з наявністю ацетату та глюконату (які метаболізуються у бікарбонат)

Слід з обережністю призначати Плазмаліт пацієнтам, які одночасно отримують препарати, виведення через нирки яких залежить від кислотно-лужного стану. Через залужнювальний ефект Плазмаліт може перешкодити виведенню таких препаратів.

  • Нирковий кліренс препаратів з кислою реакцією, таких як саліцилати, барбітурати та літій, може бути збільшеним внаслідок залужнення сечі бікарбонатом, що утворюється при метаболізмі ацетату та глюконату.
  • Нирковий кліренс препаратів з лужною реакцією, таких як симпатоміметики (наприклад ефедрин, псевдоефедрин) та психостимулятори (наприклад дексамфетаміну сульфат, фенфлураміну гідрохлорид), з тієї ж причини може знижуватися.

Побочные действия

Применение Плазмола, по инструкции, в редких случаях может спровоцировать проявления индивидуальной непереносимости средства – повышение температуры тела, крапивницу, кожную сыпь, зуд. Также прием биостимулятора может стать причиной развития:

  • Головной боли;
  • Слабости;
  • Головокружений;
  • Раздражения и покраснения кожи в месте инъекции.

При появлении подобных эффектов или других необычных реакций требуется прекратить введения раствора и обратиться к специалисту.

действующие вещества:
1 мл препарата содержит:

  • экстракт крови донорской или
  • экстракт крови донорской, плазмы нативной и эритроцитарной массы, или
  • экстракт плазмы нативной и эритроцитарной массы;

вспомогательные вещества:

натрия хлорид, вода для инъекций (входят в состав экстракта).

Лекарственная форма.

Раствор для инъекций.

Основные физико-химические свойства:

прозрачная бесцветная или слегка желтоватая жидкость со специфическим запахом. Допускается легкая опалесценция. рН 6,0 — 7,0.

Фармакотерапевтическая группа.

Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболические процессы.

Код АТХ А16А Х.

Особливості застосування

Електролітний баланс

Лікарський засіб Плазмаліт не показаний для лікування гіпохлоремічного та гіпокаліємічного алкалозу.

Лікарський засіб Плазмаліт не показаний для первинного лікування важких форм метаболічного ацидозу та для лікування гіпомагніємії.

Застосування пацієнтам з ризиком виникнення або наявністю гіпермагніємії.

Парентеральне введення солей магнію слід застосовувати з обережністю пацієнтам з важким порушенням функції нирок та пацієнтам з міастенією gravis. Моніторинг клінічних ознак гіпермагніємії є обов’язковим, особливо при лікуванні еклампсії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).

Застосування пацієнтам з гіпокальціємією.

Плазмаліт не містить кальцій, крім того, залужнювальний ефект препарату може призвести до підвищення рН плазми та зниження концентрації іонізованого кальцію (який не пов’язаний з білком). Тому Плазмаліт з особливою обережністю слід вводити пацієнтам з гіпокальціємією.

Застосування пацієнтам з ризиком виникнення або наявністю гіперкаліємії

Розчини, що містять солі калію, слід вводити з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця або при наявності станів, які сприяють розвитку гіперкаліємії, наприклад, ниркова недостатність або недостатність надниркових залоз, гостра дегідратація, масивне пошкодження тканин (наприклад при важких опіках). Необхідно проводити моніторинг рівня іонів калію у плазмі крові пацієнтів з ризиком гіперкаліємії.

Комбінації Плазмаліт з препаратами не рекомендуються через можливість збільшення концентрації калію у плазмі крові, що може призвести до потенційно летальної гіперкаліємії, особливо у разі ниркової недостатності, при якій посилюються гіперкаліємічні ефекти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»):

  • інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітори АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II;
  • такролімус, циклоспорин;
  • калійзберігаючі діуретики (амілорид, калію канкреонат, спіронолактон, тріамтерен).

Застосування пацієнтам з гіпокаліємією.

Незважаючи на те, що розчин Плазмаліт містить концентрацію калію, аналогічну концентрації у плазмі крові, цього недостатньо для отримання корисного ефекту у разі важкої гіпокаліємії, тому його не слід використовувати з цією метою.

Водний баланс/ниркові функції.

Ризик перенавантаження об’ємом або надлишком розчинених речовин та електролітні порушення.

При застосуванні Плазмаліту слід контролювати клінічний стан пацієнта та лабораторні показники (водно-електролітний баланс, концентрацію електролітів в крові та сечі, а також кислотно-лужний баланс).

Залежно від обсягу і швидкості інфузії, внутрішньовенне введення Плазмаліту може спричинити перенавантаження об’ємом та/або надмірне надходження розчинених речовин, призвести до гіпергідратації/гіперволемії. Особливої уваги потребує застосування великооб’ємної інфузії пацієнтам з серцевою, легеневою або нирковою недостатністю.

Застосування хворим з гіперволемією або гіпергідратацією, або при умові наявності станів, які спричиняють затримку натрію і набряки.

Плазмаліт слід вводити з особливою обережністю пацієнтам з гіперволемією або гіпергідратацією.

Розчини, що містять натрію хлорид, слід з обережністю вводити пацієнтам з артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, периферичними набряками або набряком легень, порушенням функції нирок, прееклампсією, альдостеронізмом або при інших станах, пов’язаних з затримкою натрію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).

Застосування пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок.

Плазмаліт слід призначати з особливою обережністю пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. У таких пацієнтів застосування Плазмаліту може призвести до затримки натрію та/або калію, або магнію.

Кислотно-лужний баланс

Плазмаліт слід призначати з особливою обережністю пацієнтам з алкалозом або з ризиком його розвитку. Надмірне введення Плазмаліту може призвести до метаболічного алкалозу через наявність у його складі іонів ацетату та глюконату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).

Інші стани

Реакції гіперчутливості.

Повідомлялося про виникнення реакцій гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції, при застосуванні Плазмаліту.

У разі розвитку будь-яких ознак індивідуальної непереносимості слід негайно припинити інфузію та застосувати необхідні заходи для усунення клінічних ознак реакції гіперчутливості.

Інше.

Застосовувати препарат у післяопераційний період одразу після припинення дії міорелаксантів слід з обережністю, оскільки солі магнію можуть призвести до повторної нервово-м’язової блокади (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).

При одночасному застосуванні Плазмаліту з парентеральним харчуванням слід брати до уваги сумісну кількість електролітів, що вводяться, та у разі необхідності коригувати обсяг інфузії.

Вплив на результати лабораторних досліджень при введенні розчинів, що містять глюконат

Повідомлялося про хибно-позитивні результати ІФА тесту «Bio-Rad Laboratories» за технологією Platelia на Aspergillus у пацієнтів, які отримували розчини Плазмаліт, що містять глюконат. У подальшому було доведено, що пацієнти вільні від інфекції Aspergillus. Таким чином, позитивні результати випробувань цього тесту для пацієнтів, які отримують глюконатвмісні розчини, слід інтерпретувати обережно та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Введення.

Додавання до Плазмаліту інших лікарських засобів або використання неправильної техніки введення може призвести до появи пропасниці внаслідок потрапляння пірогенів. У разі несприятливої реакції інфузію слід негайно припинити.

Інформація про несумісність та принципи додавання інших лікарських препаратів наведена в розділах «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій» та «Несумісність»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відсутні відомості щодо досвіду застосування ЛЗ Плазмаліт вагітним та жінкам, які годують груддю. Призначати вагітним або жінкам, які годують груддю, можна після попередньої ретельної оцінки очікуваної користі терапії для матері і потенційного ризику для плода/дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дані про вплив лікарського засобу Плазмаліт на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами відсутні.

В соответствии с прилагающейся к Плазмолу инструкцией лекарственный препарат рекомендован к использованию в составе комбинированной терапии при: невралгиях, радикулитах, невритах и других поражениях периферической нервной системы, сопровождающихся болезненными ощущениями. В качестве анальгезирующего и десенсибилизирующего средства биостимулятор также назначается при комплексном лечении:

  • Эрозивно-язвенной болезни 12-перстной кишки и желудка;
  • Бронхиальной астмы;
  • Воспалительных процессов в хронической форме;
  • Артритов.

Использование Плазмола противопоказано на фоне:

  • Гиперчувствительности к составляющим препарата;
  • Нефрита;
  • Эндомиокардита;
  • Декомпенсированной сердечной деятельности;
  • Туберкулеза;
  • Протекания аутоиммунных процессов.

Не назначается применение Плазмола беременным и кормящим грудью женщинам, в связи с отсутствием достоверных сведений об употреблении средства во время периода лактации и беременности. Также не рекомендуется прием препарата в педиатрической практике из-за отсутствия данных, гарантирующих безопасность и целесообразность его использования у детей.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Плазмаліт представляет собой изотонический раствор электролитов. За составом и содержанием ионов Плазмаліт практически соответствует составу плазмы крови.

Фармакологические свойства препарата Плазмаліт обусловлены свойствами его компонентов (вода, натрий, калий, магний, хлорид, ацетат и глюконат). Основной эффект препарата Плазмаліт заключается в заполнении внеклеточного (в том числе інтерстиційного и внутрисосудистого) пространства.

Натрия ацетат и глюконат является бікарбонатутворюючими солями, обладают підлужнювальними свойствами.

В случае добавления других лекарственных средств к Плазмаліт общая фармакодинамика раствора будет зависеть от свойств прилагаемого препарата.

Фармакокинетика.

Фармакокинетические свойства лекарственного средства Плазмаліт определяются ионами, входящими в его состав (натрий, калий, магний, хлорид, ацетат и глюконат).

Ацетат метаболизируется в мышцах и периферических тканях до бикарбоната без участия печени.

При добавлении любых других лекарственных средств до Плазмаліту совокупные фармакокинетические свойства раствора будут зависеть от свойств прилагаемого препарата.

Плазмол уколы

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *